Чт, 25.12.2025, 20:56
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1077]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [555]
Вірші про Україну [1516]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [230]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1015]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [453]
Вірші про кохання [3453]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [720]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [346]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4561]
Філософам [1321]
Громадянину [935]
Метафізика [161]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

ТАЄМНИЦІ ЛІСУ

Подощово ліс розкраплено,
між дерев, ярами - припарки.
А у клена на руках вино -
кольрові жовтня вигадки.

Скрип, розмови нерозбірливо,
тягарем років придушені.
В спину дивляться докірливо
душі, гіллям розгалужені.

Вирва раною потворною
кровоточить серце осені.
У шаленстві рукотворному
відпалали ранки росяні.

Вкрите дно іржі солоністю,
час збіга рудими цівками,
незакінченою повістю
з обгорілими сторінками.

"Со святими..."- понад зрубами,
"упокій..."- ще тліє сумом спів.
Скорострілами обрубано
цвіт нескореної юності.

Як сухотний кашель вогкістю
підземеллями жертовності
зрада б"є невідворотністю
в скроню націосвідомості.

Невідмолені, непрощені
душі вічною спокутою
калиновістю пророщені,
від минулих зим розкутою.

Під корою злого домислу
чистота ідей похована.
Переважило коромисло
вже останніми патронами.

"Ще не вмерла..."- обірвалося,
лісом - грім при небі чистому.
І луною обірвалося,
подолавши роки-відстані.

Додав: Славомир (05.03.2013) | Автор: © Славомир
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1187 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
klavysjka: Зате душа грає всіма барвами веселки

klavysjka: Бо у жінці поєднано все.

klavysjka: Біль і крик... крик і біль... і питалння без відповіді...

klavysjka: Дякую! Так воно і є. Не хочеться втрачату віру, надію. Хочеться вірити в світле майбутнє, дивитись в нього, йти до нього.... А доводиться це все робити крізь згарища, руїни й попелище.... Ми не бачимо




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz