ТАЄМНИЦІ ЛІСУ
Подощово ліс розкраплено, між дерев, ярами - припарки. А у клена на руках вино - кольрові жовтня вигадки. Скрип, розмови нерозбірливо, тягарем років придушені. В спину дивляться докірливо душі, гіллям розгалужені. Вирва раною потворною кровоточить серце осені. У шаленстві рукотворному відпалали ранки росяні. Вкрите дно іржі солоністю, час збіга рудими цівками, незакінченою повістю з обгорілими сторінками. "Со святими..."- понад зрубами, "упокій..."- ще тліє сумом спів. Скорострілами обрубано цвіт нескореної юності. Як сухотний кашель вогкістю підземеллями жертовності зрада б"є невідворотністю в скроню націосвідомості. Невідмолені, непрощені душі вічною спокутою калиновістю пророщені, від минулих зим розкутою. Під корою злого домислу чистота ідей похована. Переважило коромисло вже останніми патронами. "Ще не вмерла..."- обірвалося, лісом - грім при небі чистому. І луною обірвалося, подолавши роки-відстані.
Додав: Славомир (05.03.2013)
| Автор: © Славомир
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1205 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Дякую від душі! НАсправді, нехай ГОсподь вислухає й допоможе!
klavysjka : Щиро дякую Вам! Хочеться вистояти. Але дивлячись на все, молиш Бога, щоб не зламатись...
ivanpetryshyn : Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА