*****
Прошуміла луна плаєм,
Громами трембіти,
Подалися за ручаєм
України діти...
Сіли десь під
небом синім,
Стомлені з дороги,
Там голубка на калині
Воркувала з Богом.
- Поверни, голубко, дому
Вірних синів-дочок,
Не повернеш - впаде долу
З неба голубочок!
- Та як тепер кожного
Дому навернути,
Коли пани-безбожники
Влили їм отрути?
Обробляли ними ниви,
Хліба напекли вже,
Обібрали їх до гриви,
Аж напнулись грижі...
-
Подарую табун коней
Та збіжжя амбари,
Блискавицями розгоню
Злісних яничарів.
Обіцяю – від сьогодні
Пильнувати буду,
Не залишиться голодний
Козак від облуди…
Лети в парі з голубочком,
Вертай українців,
Я тим часом вози-бочки
Наберу гостинців.
Час бо вже вам, голубочки,
Світом воркувати -
Навертати синів-дочок
В голубі Карпати!
|