Крик душі в мені вирує… Хто ж Країною керує, Що народ наш працьовитий Залишився, як пес, битий?… Ціни і місця роботи – Всі тепер не для голоти, А для вибраних і вдалих Чи розумних, і зухвалих?... А , проте, не ликом шитих, Бо вгодованих й небитих. До людей немає діла, Бо нужда усіх обсіла, Як придбати пароплава, Щоб не бачила держава? Чи купити чудо – острів, Як уникнути реєстрів?… За які ж бо такі гроші Панотці мої хороші? Всі новенькі, круті тачки, Мабуть, це не із подачки, А з корита дармового Запереченого Богом. Та для вас хіба закони Вельми дужі перепони, Адже вас Верховна Рада Захистити завжди рада, І суди на вашім боці… А народ, як колька в оці- Муляє, але без нього Вам не бачити нічого… І, здається, час вже близько, Що прийдеться впасти низько, Бо не може Бог терпіти, Як страдають Його діти. Його діти - бідні люди, А не ті, що йдуть до згуби. Тим одна дорога - в пекло І життя для них вже смеркло.
Ой, пані Катерино, звісно ж, шкода бідних людей, які не живуть, а виживають. Хоча я впевнена, що не в тім щастя, щоб бути багатим (матеріально). Та хтось відкаже мені на це, що без хліба й копійки в кишені посидиш день-два, тоді зміниш думку... :-) Але я гадаю так (і повторю Вашу точку зору, бо згодна в цьому): нехай "обрані" собі придбають, купляють, що хочуть, тільки коли воно нечесно (а воно часто-густо нечесно) - їм же ж на біду. Звісно, якщо не покаються й не зміняться. Не думаю, що Господь хоче, щоб вони опинилися в пеклі. Напевно, Він прагне того, щоб вони навернулися до Нього й спаслися... А нам (тим, хто до тої царської когорти не належить), мабуть, краще жити собі, стараючись чинити по-Божому. Як Ви гадаєте? Може, треба за тих "обраних" молитися чи що (ну, як за ворогів наших)... Це добре, що Вас хвилюють соціальні проблеми в Україні, бо про них треба писати. Я б дуже хотіла, якби ситуація в нашій країні покращилася... Будемо вірити в краще, так?)
О, як би я цього покращення хотіла, я так давно чекаю... Погоджуюся з Вами - не хлібом єдиним живе людина, але кожен живе як хоче і насильно насадити йому свою точку зору - неможливо. Дуже рада, що Ви погоджуєтесь з моїм баченням соціальної проблеми. Думаю,п.Маріє, що Ви маєте рацію, пропонуючи жити по-Божому, бо тільки ті, що думають і живуть, серцем і душею мають шанс на спасіння, не потрібні Богові земні надбання, Йому потрібна чиста і добра душа. Вірити треба завжди, при любих обставинах, бо як у пісні - Без віри не можна жити, нікого не можна любить! Щиро Вам вдячна за коментар. З повагою.
Ну, Юрію Олесандровичу, Ви напевно жартуєте! Куди мені братися до С.Руданського... Я маленька, скромна римувальниця на що спромоглася, те й виложила на сайт. Все, що кипить у душі час від часу лягає на папір ось такими, може, не зовсім вдалими рядками, але я їх ні в кого не позичаю, вони мої...Правду кажучи, я не дуже люблю, як я їх називаю " неповних" слів -залишивсь, адже побитий чи битий значення рядочка не змінює, зате, залишився - слово знатне. Дуже Вам дякую за коментар.
Як там в народі: "Україна - рідна мати, Не вкрадеш, не будеш мати.." Сумно, але факт..А молоді та працездатні їдуть за кордон і, мабуть, вірно роблять - не чекають з моря погоди.
Бог нас любить, тому дає нам вибір....От ми, люди, і вибудовуємо своє життя. А енергія направлена на суспільство, розлетиться, як той вітер....Краще направити всій розум і здоров'я для родина , або для хороших друзів.......Повірте, пані Катерино, позитиву буде більше....
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
