На пальці поплював, касирка...
На пальці поплював, касирка Відрахувала мені гроші. Останньою була п’ятірка – Хмельницький глянув мені в очі. Франко, Шевченко і Мазепа, Грушевський, Леся Українка – Їх слинила якась дурепа, Можливо, й не погана жінка. Отак, Великі Українці Байдужі українській жінці. Передають їх із рук в руки Їх правнуків живі онуки. Повинні бути на картині Герої неньки України. Щоб не потрапити в халепу, Мовляв, я загубив Мазепу. Ой, як усе оце набридло. Ми ж українці, а не бидло. Нам бажано усе змінити. Рабів в собі негайно вбити. І БІГТИ шляхом до СВОБОДИ, Долаючи всі перешкоди.
Додав: inkulinets (03.07.2013)
| Автор: © RUSZIN
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...