Прошу вірш не коментувати
Та буде осінь, навіть літо,і буде зло всіх теребить, і буде також " шито - крито", коли валюта шелестить.
А після нас - вірші ті сАмі, і теми витерті до дір, та жалюгідні душі наші, шукають вихід у пустир.
І горді прОсті українці, і пісня в простоті жива; придумані буденні птиці,- літають у пусті слова.
Такі наївні всі, аж жалко: говорять, пишуть без кінця; не буде безкінечне щастя, бо мудрість - не проста струна.
| 
у Вас 
1
