Згадай історію свою.
За що любити Україну ? За що любитимеш її ? Хіба за шиту скатертину Чи то за цвіт іі садів ? Стій,зупинись,згадай хто ти. Згадай історію країни. Невже тобі чужі світи Були милішими донині ! Згадай,коли ще українці Щасливі долею були Коли ненависні чужинці В полон у рабство не тягли ! Коли земля добро дарила, Збирав орач щасливий хліб І праця душу окрилила, Було ще щастя на землі ! Коли ще землю не ділили Тоді ще воля скрізь була, Тоді ще жили,як хотіли І нова нація росла ! А потім все ж прийшли чужинці Ой, cкільки їх на цій землі ! Людей гуртом чи по одинці За кіньми зв"язаних вели ! Щоб на чужій землі робили Місцевих тішили панів І українські кості гнили Серед степів,серед ланів ! Ой,скільки вже пролито крові, Ой,скільки вже пролито сліз ! В угоду нелюдській жадобі Запанувало панство скрізь ! І знову праця зрання і до ночі Нема у панства доброї душі. Комусь неволя, виплакані очі, Панам-дарма-криваві бариші ! Як і колись так і донині На першім місці в пана жадоба У кожній вільній, він ,людині Побачить власного раба ! Країна гідно опиралась Лихим панам і чужакам, Щоб щастя з волею верталось До праці спраглим,трудовим рукам! Віки минають сивокосі, Летять у вирій молоді літа, Не бачить щастя Україна досі, Зірок щасливих з неба не хапа! Якою Україна стала ? Країна злиднів і хапуг, Невже пора така настала Для збиткування та наруг ! За що тебе грабують, Ненько Пани-підпанки всіх пород, Невже так весело і легко Живе знедолений народ ! Ти не така як в наших мріях- Весела,сильна,гомінка Тепер ти,як ота покритка З народом голим на руках! Чого притихла Україна, Які нові шука шляхи ? Чого вона тепер повинна Чужі на себе брать гріхи ? Кому потрібно в Україні Де віковий стоїть уклад Народ поставить на коліна, Новий встановлюючи лад ? Скажіть, за що колись боролись ? За що тепер би кров лили ? Кому тепер від цього користь, Що гарні кандали вдягли ? Народ підніметься з колін Коли за брата стане брат, Коли на проданій землі Уже не буде крайніх хат ! Допоки панство буде панувати І рай собі творити на брехні, Не буде щастя в двері заглядати В хатах щасливі не співатимуть пісні ! 1996 р
Додав: Vitaliyovych (15.08.2013)
| Автор: © Яковенко Віктор.
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1991 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.