* * *
Не спімо, братове. Чекаймо на ранок. Угору, до зір піднесімо чоло І вранішньозорий стрічаймо світанок - Ніяка потвора не стратить його. Сади калинові. Достигли в них ґрона. Обличчям і серцем до них притулюсь. Воскреслих соборів почуються дзвони На всю Україну, на Київську Русь. Земля полинова. Вергунська паланка. Нема куди далі тікати на схід У пошуках ясного, світлого ранку. Останнє укріплення - Кам’яний Брід. Гуртом запалімо священне багаття, Зробімо сьогодні це в краї своїм. Нам сонце всміхнеться - шануймося, браття! - Бо нам оселити освячений дім.
Додав: kyseljov (23.08.2013)
| Автор: © Юрко
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1384 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА