Осінь.
Осінь. Кленове листя пожовтіло, Похмурились старі дуби, Я одинак, Як ти хотіла, Вже не такий поэт, як всі. Листи з віршами потускніли, На стіл чорнило я розлив, Моя любов не це хотіла, Та за кордон я відлетів. На чужині не зміг писати, Та відвернулась муза знов, Від неї чую лише скарги, Вже не живе в мені любов. По осені я повернуся, Щоб закепіло знов життя, Любов моя вже потерпіла, До неньки знов вернуся я.
Додав: Olek7andr (01.10.2013)
| Автор: © Нечволод Олександр
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1382 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
klavysjka : Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок
klavysjka : Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям
klavysjka : Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА