Осінь.
Осінь. Кленове листя пожовтіло, Похмурились старі дуби, Я одинак, Як ти хотіла, Вже не такий поэт, як всі. Листи з віршами потускніли, На стіл чорнило я розлив, Моя любов не це хотіла, Та за кордон я відлетів. На чужині не зміг писати, Та відвернулась муза знов, Від неї чую лише скарги, Вже не живе в мені любов. По осені я повернуся, Щоб закепіло знов життя, Любов моя вже потерпіла, До неньки знов вернуся я.
Додав: Olek7andr (01.10.2013)
| Автор: © Нечволод Олександр
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1368 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Щиро дякую! НЕхай ГОсподь нас почує й допоможе торувати шлях до ПЕРЕМОГИ!
virchi : Потужний вірш, неначе вигук-крик, про українську трагедію та силу.
Ви вміло поєднали біль війни з незламністю духу. Ви підкреслили, що наша країна-Україна, н
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА