1,
Стежкою сірого
вовка
Стелилась дорога до
волі.
Слідом кривавим і
довгим
Лягали походи
визвольні.
Приреченці
смертного бою,
Зреченці власної
долі,
Хоробрі повстанці-герої
Вийшли дорогою тою
З вірою у перемогу,
Без шансу лишитись
живими,
Боролися за свободу
відважні сини України.
2
Скільки пройдено з
боями
Доріг тернистих і
кривавих?
Скільки згинуло в
облавах
Борців за
звільнення держави
3.
Історія їх не
осудить
За службу в СС
«Нахтігаль».
Нехай Бог прощає і люди,
хто зброю
тримав у руках,
здобути щоб волю й
свободу
Омріяну ними в
віках.
Як можна було
там звільнитись
( від добра не
шукають добра)
Від польського
вічного гніту
З радянського ладу-ярма,
Щоб крові святої
не лити.
Чиєю б вона не
була?
4.
Як можна було подолати
всіх ворогів трьох запеклих
Немаючі зброї
достатньо,
Помочі країн
далеких?
Із бід вибирали найменшу,
та вийшло
зовсім навпаки,
Під злобну сваволю німецьку
Потрапили ОУН-
вояки.
5
Залишали німецькі
посади
Знімали поліцейські пости,
Відповідно
штабного наказу.
Руйнували військові тили.
Диверсійними
акціями
Блокували їхні структури
Та військові комунікації.
Розганяли
комендатури.
6
Натомісь українців
На службу до рейхсдойчів
приймались
посполиті,-
двоюрідні фольксдойчі.
Служили ляхи
справно
(Чи то, на совість,
чи,- за страх)
В поліції, в
управах
На всіх
посадах і постах
Найбільше ревно стали
Відноситись до
Волині,
За що і склопотали
Силу повстанського
гніву.
Пішла по Волині
різанина.
На радість абверу і
НКВС,
Вбивала родина родину,
Немов світу настав
кінець.
Звільнявся таким чином
Край галицько - волинський
Від супротиву режиму
Вже нових парт-арійців
Кремлівського
різновиду.
7
Гідні
сини із Волині
Останні повстанці
епохи ,
Стали взірцем в
Україні
Радянській загрозі супроти.
Сотні , станиці,
п*ятірки
Складали військові
загони,
Малися групи – боївки
Підпільні
у кожнім районі.
8
Ворог в десятки
разів був сильніший,-
мав танки,
«катюші», гармати
проти повстанців
знекровлених, піших
і в обмаль
набоїв, припасів..
9
Повстанська війна
на всі боки
велася
без фронту і тилу,
А Провід далекий, в
Європі,
Залишив УПА
для загину.
10
Військо було без
держави,
Кинуте вкотре
вождями,
Гинуло в бойні без
слави
Зраджене знову
верхами.
11
Великої сили утрати
Повстанський рух
поніс
Опісля верхнього
розбрату
Незадовго до війни.
Там вдало, мабуть,
спрацьовало
НКВС чи Абвер,
Коли прийшли до
влади
Вожді на славу
заздрі.
Весь Провід
захворів вождізмом,
Розрослись
метастази
По тілу
націоналізму,
Немов, від прокази.
12
Як Друга Світова почалась
І Польщу розірвали
навпіл
Верховний ОУН
Голова
Був обраний Вождем
нації.
Тоді сказав
Степан Бандера
Вождю і Голові ОУН:
«Ви стали вже ніхто
тепер,
Не дійсний ваш уже
статут,
Складіть
обов’язки свої ,
Віддайте владу і
печатку.
Ми, « нова
діяльність» на коні,
Нові утворимо
порядки.
На те Верховний
Вождь законний
Звільнив з посади
референта
Стецька і разом
їх, розкольних,
Віддав на розсуд
верховенства
Головного Трибуналу
ОУН.
13
Той суд їм виніс
смертний вирок
За розкол,
порушення статуту
І злісну Вождю непокору,
За військовим
часом, засудити
обох до розстрілу, без права
Подати в суд на
апеляцію,
Амністію
щоб склопотати,
а потім,-
реабілітацію.
14
Верховний Вождь був милосердним,-
Він скасував той
вирок смертний;
Дав їм шанс реабілітації,
Заради єдності у
нації.
15
Але, нажаль, укотре
вже,
Не зупинило в нації
розколу,-
Під гаслом « нація
– понад усе »
Через голови до
престолу,
Під виглядом
реформаторів,
До влади в ОУН навпростець,
Ішли амбіції
імператорів
Через дим і полум’я
сердець
. 16
І вже пішли криваві
кола,-
Хто , проти мене,
той - ворог нації.
І самозваний,
владний голос
Стверджував цей
поступ автократії.
Покотилися репресії
У лавах ОУН і УПА,-
Відбулась тиха регресія
Ще сталінського
жупела:
Шукати скрізь ворогів,
Лиш , не народу , а
нації,
І хто,
підкоритись не міг
Той підлягав під
люстрацію.
17
А героїв скільки визначних,
Пустили кулі собі в скроні?!…
Їхні смерті на совісті тих,
Хто розкол в ОУН
укоїв.
Низи ж не відали
про це,
Багато хто не знає
й досі ще
Як розірвав ОУН живцем,
відступник, Вождем
прощений.
18
Захлинулась в
людській крові
Національно
визвольна війна…
По всій Вкраїні героїв
Назнають справжні імена.
Війна народу без
держави
упродовж десятків літ,
велась жорстока і
кривава,-
нищила
нації цвіт.
19
Супроти військ НКВС.
Абверу й вертмаху,
Гестапо СД і СС;
Збройного ляху:
Армії Крайовій,
Армії Людовій,
хлопських загонів
та партизан червоних,
Вступали до бою,
Жертвуючи собою
Повстанці хоробрі
За волю народну.
.
20
Нові ж вожді у гніві й владі,
В лісах блукали дипломатій,
Шукаючи собі
притулку,
Десь помочі та порятунку.
Лишили тут на призволяще
вмирать повстанців
в темних хащах.
21
УПА, як і
козацтво,-
Стала військом
без держави,
Загинула, пропала
Від московської
навали.
Ой, якби ж
разом встали
З УПА-військом гайдамаки
Може б тоді поквитались
З москалями та
поляками…
Нема гайдамаків,- у Сибірі;
Кістками скрізь
розсіяні
Голодоморним звіром,
Московитою Росією.
22
Нажаль, одних
героїв мало,
Щоб відтворити знов державу,
Потрібні ще й
державотворці,
Закону мудрого
дозорці.
Нажаль, у тій
війні УПА-загони
Не вберегли свого нам
Вашінгтона.
Така вона історія,-
Гірка та кривава,
До сих пір
кровоточить
Незагоєна рана.
P.S.
Революцію, як і
національно –
Визвольне
повстання, неможливо
Експортувати. Для цього
Повинно визріти
соціально –
Політичні умови в середині
Суспільства.
В 1941- 1950рр. на
теренах
Східної України
була
Спроба, з боку
ОУН-УПА,
Підняти загальне національно -
визвольне повстання
але, це лиш
призвело до остаточного
Розвалу самої
ОУН-УПА.
| 
та
у Вас 
0
