Ранковий і холодний чай, та хоч бери, та віддавай тому,хто тільки що дзвонив, про манікюр свій говорив, бо не підходить колір їх, до цих сережок золотих і кішка кольором не та- порода дуже все ж проста.
Набридло слухати ниття, про стан поганого життя і співчувати тільки тим, хто хворий, або ще й дурний; трава зелена - це народ, читати любить сотні од, а квіти - слава між людьми, трава зів'яла - цвіт як сни.
Мені плювати чому й хто, купує дороге пальто і часто хвалять тих одних,- у кого безліч золотих; ми прославляємо не тих і все шукаємо утіх, та біси вірять теж у Бога.. Але ж яка у них,- дорога?
|