МАТУСЮ, А ДЕ МІЙ ТАТКО? НА МАЙДАНІ, СИНОЧКУ... Ти, синку, питаєш: "Де неньо?" І слізки на віях тремтять - Твій неньо є кров'ю у венах Землі, що по праву твоя. Він там, де гартується воля В горнилі, що зветься Майдан, Де досі відлунює болем Одвічна Вкраїни журба. Він там, де історію пише Народ, що здійнявся з колін, Аби його ворог не нищив І в рабство не йшов його син. Він там, де звучить: "Ще не вмерла!" І лине під Божий покров, Аби стрепенулась Говерла І збурила приспану кров. Він там, де пульсують мільйони Свобідних сердець, як одне, Він неньку-Вкраїну боронить, Боронить тебе і мене... Не плач, мій синочку, за неньом, З очей своїх слізки зітри, Поглянь, жовто-сині знамена Розгойдують Волі вітри!!!
(Моєму піврічному синові, батько якого на Майдані виборює для нього кращу долю...)
Спасибі Вам за такий прекрасний витвір.Нехай Господь береже Вас.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
