Всіх тим, українцям, хто рідну мову не знає,
Пораду хочу дати - нехай її вивчає.
Бо вже ріднішого не буде ніж мама і мова,
Яка навчила всіх дітей співучого слова.
Як мову батьків українець не схоче любити,
То в Україні йому буде вже соромно жити.
Рідну мову не любити,– те ж саме, що маму,
Всю обчорнити, принизити, та кинути у яму.
Мова з мами молоком всім нам передалася.
В нас якою була мова, така й залишилася.
Українська мова була, є, та завжди буде,
Та кожний щирий українець її не забуде.
Як рідну маму вже ніким не можна замінити,
Так не можна солов'їну свою мову не любити.
Любіть щиро батьків, дітей, квітучу КРАЇНУ!
ПИШАЙТЕСЯ, УКРАЇНЦІ, ЗА МОВУ, НАЦІЮ І УКРАЇНУ!!!
Шановна пані Алло, патріотизм це прекрасне почуття і Ви це показуєте! Але, Алло. ми маємо справу з поезією. А де поезія? Примітивні рими: буде - забуде; мама - яма; замінити - не любити, країну - Україну, відсутність сталого розміру нанівець зводять Ваші намагання висловити свій патріотизм. Якщо я кримчанин, моя РІДНА мова татарська, крім того я володію українською, російською і люблю свою країну - Україну. Чому Ви своїми першими рядками лишаєте мене права любити свою країну? "Всіх тих, хто в Україні рідну мову не знає, Українцями називати їх,- дозволу немає." Бажаю успіху! Слава Україні!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")