Лист до Володі
(Лист пенсіонера до пенсіонера)
Здрастуй, шановний Володю!
Хочу з тобою обмінятися своєю думкою. Ось ти давно живеш з дружиною в
Україні. Тут народилися твої діти, вивчилися, мають престижні професії. Тепер
вони працюють і гарно живуть у Самарі та в Москві. Багато років ми працювали
разом на заводі. Ти не був комуністом, був порядною людиною, хорошим
спеціалістом, товаришем. Заробив право мати пенсію. Уже отримуєш її.
Чи задумувався ти звідкіль береться твоя пенсія? Ти ж її не наскладав,
не накопичував! А пенсію тобі і дружині заробляють сьогодні мої діти, які
живуть і працюють в Україні, діти інших громадян України. Вони своєю працею
забезпечують життя тобі і мені. Зрозуміло?
Чому ж тоді ти «вступив» в ряди партії регіонів? Чому працюєш на них у
виборчих комісіях? Чому підтримуєш їх політику на приєднання України до Митного
союзу, до Росії? Чому тягнеш мене, моїх дітей, всіх українців, які тебе годують,
заробляють тобі пенсію до Росії?
Тобі не подобається тут в Україні? Мабуть так! Інакше чим поясниш, що
проживаючи тут понад 40 років ти не захотів вивчити мову народу, який тебе
годує, його культуру, звичаї, традиції. Не гарно так, не порядно, не по совісті
це!
Не подобається тобі тут в Україні – то ось тобі «валіза, вокзал, хутір
Михайлівський», а далі чи в Самару, чи до Москви – до своїх дітей.
Але не тягни мене, моїх дітей, мою країну до Росії, де твої діти. Їдь
до них сам, без нас! Так буде легше
всім: і тобі, і мені, і потягу.
Прочитай мого листа разом з дружиною, подумай добре на дозвіллі, чи
вночі, під час безсоння і прийми правильне рішення.
Пилип Тихий
15.01.2014р.
|