Ти привітай, мене, юначе, сміхом. І розкажи, як маєш, у житті!?! Бо я, ще молодію, з віком, І старість, не потрібна - ще мені. І хай у скроні, роки ці вдаряють І вибивають ранню сивину. Та хай дівчата нас не обминають! Та хай не бачать в нас лиш дичину! І хто тут пан, і хто молодший, віком?! Мене ти знаєш, трошки, як себе. Тому святи, життя веселим сміхом... І ним юначе, освяти мене!..
|