Тарасу Григоровичу Шевченку
Скільки серце зуміло вмістити В себе болів, жалів і скорботи, Скільки сил Йому стало, щоб жити Для народу в душевній турботі. Як вмістились в Його щиру душу Всі страждання людей України. Він для спокою, волі і миру Словом міг би підняти руїни. Для Оксан,Катерин, Василинок Гарну долю вимолював ревно, Ружі рвав, і до ніг слав барвінок. Малював їх красу в дні буремні. Поміж гніту і утисків світлом Осявав Він стежину віршами, Ніс свободу, стокрилену вітром, Щоби краще жилось нам із вами.
Додав: Oksanka (07.03.2014)
| Автор: © Оксана
Розміщено на сторінці : Оксана , Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2420 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): барвінок , народ України , Воля
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині