Ой чому калина, віти похилила
Ой чому калина, Віти похилила Не летять до неї, більше солов’ї. Сонячна погода З літом не приходить Не приносить барви, радісні свої. Ген широким полем, Покотиться болем Мрія та надія, на своє життя Відгукнеться стоном, І осяде громом Пробере за душу як вовче виття. Рідна Україна, Люба батьківщина Не скінчились терни, на шляху твої Ой не бачать люди, Що добра не буде У важкій жорстокій – НАРОДНІЙ ВІЙНІ. Ой чому калина, віти похилила Не летять до неї більше соловї.
Додав: укран (29.03.2014)
| Автор: © укран
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1953 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя