СЛАВЕНЬ
Аби наш Славень скоро збувся,
Ти дій, а не кричи.
З якого роду, не забудься,
Куди йдеш і за чим.
І запануємо ще, браття,
Як злидні не з’їдять.
І душу, й тіло – в битві ратній
«За москалів й жидят!».
І усміхнулась наша доля,
Та в усміху – лиш сміх
І посміх. До тремкого болю.
І воєн цілий міх.
І воля вже була близенько –
В болото завели.
І згинуть наші «воріженьки»,
Та хто їх зна, коли...
(Любов СЕРДУНИЧ, 2009).
Насторожують слова: "і душу й тіло в битві ратній, "за москалів й жидят"". Навіщо Ви ще й жидів сюди вплутуєте і , правильніше битва не "за" а "проти"... Поясніть будь ласка.
Дякую за те, що звернули увагу сАме на ці слова. Я теж так само зреагувала б! Але ця фраза - у лапках, тож ясно видно, що це - цитата. Тому й - "за". Бракує знака питання після неї. (Недогледіла...). З ним і буде "проти". Тож повинно було бути написано ТАК: "І душу, й тіло в битві ратній - "за москалів й жидят"?!". Загалом вірш писаний з іронією, бо тому й "маємо те, що маємо", що сповідуємо чуже, боремося за чуже, нерідко - вороже, святкуємо москальські й жидівські свята...
Дякую й Вам, пані Наталко! І я сподіваюся, що згинуть (зникнуть). А вірш писався декілька років тому, то й мало оптимізму. Втім, хоча й ЗАРАЗ наш Славень, здається (!), й почав здійснюватись, однак того оптимізму не набагато більше. Тому й помістила тут, бо вважаю злободенним так само. Від тих "воріженьків" (т. зв. "братів") - ще більше тривоги й небезпеки...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
