Будинок з віршів.
Я будую будинок з віршів,
Чепурненьку малу хатину.
Може кращу, а може й гіршу...
Та для мене – мою, єдину.
Я будую. Основа – камінь,
Найміцніший у світі певно.
Я збирала його роками,
Зберігала у серці ревно.
Я будую. Строкаті стіни,
Розмальовані почуттями.
Мого смутку легкий відтінок,
Промайнув на віконній рамі.
Я будую. На стелі – зорі.
Попід стелею місяць-човник.
І люстерка вогні прозорі
Сяють з неба на підвіконня.
Я будую. А двері в хату
Зачиню на замок з секретом,
Щоб від світу могла сховатись
Чи зустрітись в тиші з поетом.
Я додам кольорів цікавих,
Щоби все милувало око...
Щоб від буднів сюди втікала –
У натхнення моє та спокій.
Додав: Rich (21.06.2014)
| Автор: © Наталія Степа-Пеньора
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА