Скільки ще янголів має злетіти у небо?
Скільки іще посивіє від горя батьків?
Чом же так дорого ми платимо за потреби
Тих, що поближче "корита" так зручно присів?
Чом НАШІ діти за " царствіє" ваше вмирають?
Чом же по трупах ви лізете вперто на трон?
Ваші сини на Гаваях чи в іншому раю,
Нашим дорога на цвинтар а ні , то в полон.
Їм треба жити, продовжувать рід Український,
Діток ростити,а ви їх на вірную смерть.
Скільки ще янголів має на небо злетіти,
Щоб положити убивствам жорстоким кінець?
Така гірка іронія нашого сьогодення - відмова від малої крові породжує велику, а економія чужої крові породжує втрату власної. Сиділи на Донбасі у двох приміщеннях декілька сот сепаратистів - їх наша влада жертовно жаліла і не знищувала в зародку. І в що це вилилося? Судити за це треба декого з верхів, бо нинішні смерті - на їх совісті. І майбутня бойня, якої не оминути - теж. Вчасно не знешкоджений прищик переростає в чиряк, а той з часом у гангрену. Зараз у нас вже чиряк. Будемо заговорювати його, як та ворожка, а не виріжемо раз і назавжди - гною матимемо на всю державу, а крові море. Я плачу біля Вашого вірша, пані Наталю, бо він питає про правду у владців, але вони його навряд чи прочитають і дослухаються до наших сліз. Залишається лишень надія, котра помирає останньою, що вона не помре, а воскресне із загиблих душ наших героїв і відкриє Україні сонце з-за захмареного неба.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
