Хохляцькій гопак - Українцям

Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів: 1 1 natalka7474 • 13:12, 24.06.2014 [Лінк на твір] Ну, у сьогоднішній ситуації якраз і показалося істинне лице хохлів і українців. Хохли тікають у РАШКУ, а як ні то в оздоровчі табори на Захід. Дудлять там пиво, відпочивають і лають Бандерів, а українці із заходу помирають на сході за їхню землю... що ще сказати? 0Спам 3 ruhlyvy • 23:33, 24.06.2014 [Лінк на твір] Щиро вдячний Вам, пані Наталя! Вважаю, що найбільша проблема України полягає в колосальній кількості саме ХОХЛІВ і в доволі малому прошарку УКРАЇНЦІВ. Націю винищено страшенно! Вся надія на молодь, але минуть роки, поки ці щирі хлопці та дівчата стануть в Україні абсолютною більшістю... 1Спам 2 suziria • 22:56, 24.06.2014 [Лінк на твір] болюча правда! 0Спам 5 ruhlyvy • 23:34, 24.06.2014 [Лінк на твір] Спасибі Вам, пане Анатолію! 0Спам 4 ruhlyvy • 23:34, 24.06.2014 [Лінк на твір] Згодний з Вами АБСОЛЮТНО! 0Спам 6 miknech • 00:01, 25.06.2014 [Лінк на твір] Ще служачи в радянській армії, завжди перечив, коли мене намагалися обізвати хохлом, за що навіть був битий. Тому хохляцтво - це перш за все згода на таке звернення до тебе зі сторони кого б то не було. Ницість народу і кожної людини зокрема починається з дрібного - згоди на приниження. І коли з Росії нині звучать прокльони на адресу бандерівців від росіян, я не дивуюся, але коли такі прокльони і любов до великого Пу звучать з уст нинішніх жителів Росії, а колишніх моїх однолітків-односельців, я починаю розуміти, що таке хохол. Це українець, який посоромився бути українцем. Чи злякався, чи просто не захотів, то не важливо - це українець, який відтяв від себе українця. А відносно того, що багато пишеться віршів про кохання, то я з Вами, шановний авторе, не згодний, бо Голодомор, як пам'ять, важливий і дуже, але життя в подальші дні кожного народу, і українського зокрема, тчеться виключно з кохання, тож співати йому оди, це все одно, що співати оди власному народу. У крайньому випадку - це моє переконання. 0Спам 7 ruhlyvy • 03:12, 25.06.2014 [Лінк на твір] Щиро вдячний Вам за відгук, пане Михайле! Я народився і жив до 34-х років в містечку на півночі Чернігівщини і в нас абсолютну більшість населення складали саме хохли. Вони агресивно ставилися до нас, рухівців, вони майже одноголосно голосували за збереження СРСР на референдумі в 1990-му році, саме вони обирали комуністів до рад всіх рівней напротязі всього періоду незалежної України. Тепер дещо змінилося, але покладатися на цих яничарів у справі боротьби за Вільну Україну я би нікому не радив. Хвала Богові, що Путлєр не пішов військом через північний кордон , бо не виключено, що руські танки на Чернігівщині зустрічали квітами... Що ж до кохання у віршах українських авторів, то тут ось що: я довго був на сайті Стіхі.ру і начитався там хохляцьких віршів до повного остервеніння. ;-))) Ото зайдеш до такого чи такої, спробуєш відверто побалакати на українську тематику, а воно не хоче. Або просто боїться. Ну, може й вірно, бо мою сторінку, кінець-кінцем, закрили. За що? Та за вірша "Тисни на гавку!" Він тут першим розміщений. Ото тому я, пане, і визвірився на вірші про кохання. Це для мене така собі ознака тих, кто тримає, вибачте, язика у дупі, аби не розгнівати "братів" з Московії. ;-)))

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі