Розколисані хиткі мости
Між вірою і зневірою,
Між страхом і безнадією.
Прикриваючись Месією,
Моляться холодні вітри,
Зіщулившись од стужі,
Туляться до узбіч обвуглені шляхи –
Більше немає таких.
Це наші дороги, хоча й важкі,
Покалічені зрадою і сучасною війною,
Брехливою і ницою.
Я вистою.
І ти вистоїш, мій народе,
Знаю, іншого шляху немає.
Скорботно-свята, псевдо-вільна, нетлінна,
Болить у мені Україна
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас