Вільні, незалежні - раділи ми, Колись, давно, хоть і було це торік В суміші дат та чисел Останній місяць в нещасний рік Пролунали грізно кнут і тихий крик свободи
Ярмо із давніх літ, Як тінь із пекла Вогнем горить але не видно Київ! Ти в крові Москва й донбаські тварі Тебе в тюрму саджають
Ні, не буде цього, Ми вільні серцем Ми вільні розумом Ми памятаємо і не забудемо Пролиту кров на вулицях майдана
Із уст безсовісних катів Руками безжального птаха Пустили вже немало Нашої народної крові ...Вставай Україно В бій ідемо!
зі сльозами на очах З тривогую у серці З землею в кулаках З думкою про померлих
Майдан ніколи не повинен закінчуватися , бо інакше неминучі повернення новітнів яників.......
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
1
