Колись мав одного знайомого зі столиці, котрий так клявся у любові до рідної мови, що аж на сльозу пробивав. І яке ж було моє здивування, коли почув, як обоє його дітей говорять по-російськи. Напевно, любити мову на словах, це все одно, що любити на словах жінку, завівши з десяток коханок. Любити мову, це, напевно, її ще й нести у світ. Бодай в осяжному тобою просторі. Гарний вірш, веде до роздумів, ще й неабияких.
Маєте рацію,п.Михайле, щодо говорити і робити. Я живу у приміській зоні Одеси, і як у кожній місцевості, тут теж своя специфіка, як всі люблять казати "одеський говор" де присутній русизм, і я, не помічаючи цього, говорю цим говором, (а що з вовками жити - по вовче вити), але коли пишу вірш, то ловлю себе на думці, що я думаю українською, хоч деколи потрібен і переклад, ось і сайт знайшла, щоб викладати вірші українською мовою.
Дякую вам за вашу творчість , і саме головне за творчі підказки , решта прочитайте в моїх коментарях щодо ваших зауважень , я радий що є такі люди як ви , бо знаю , все що ви коментуєте і пишете - це від душі , і для добра , шкода що так мало людей цінують зараз таке відношення ... Наша біда , що ми не цінуємо своєї мови , розмови , що люди які повинні слідкувати за правдивістю і чистістю мови , так мало про це пишуть , або можливо не мають доступу і не можуть десь публікувати свої досягнення щодо розвитку української мови . Тому здебільшого і наша критика , і наша розмовна мова , є неправильною , бо не створено ще досконалих правил , через те що я раніше написав ... Дякую вам за це що ви стараєтеся бути весь час в курсі мовного розвитку , дякую за підказки , і чекаю я особисто , і думаю ще багато інших , від вас , таких щирих коментарів . Багато вам років життя , і щоб ми без вас робили ...
Щиро Вам вдячна за віру в мої щирі почуття, бо вони дійсно є такими, але прошу не перебільшувати моїх можливостей, бо я була і залишаюся тільки аматором.
отож, проблема наша , що не поважаємо інше.... Своє не зберігаємо... Але не погоджуюся, що ми найкращі,- значить горді , бо гордість має двояке значення..
На те вони проблеми, щоб їх вирішувати, а щодо гордості, то мене батько учив так:- Хоч бідненька моя свита, та все чиста та й зашита.Українці - гордий народ, і прошу не плутати з гординею.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")