Не треба нас клясти
НЕ ТРЕБА НАС КЛЯСТИ
(моїм рідним і знайомим, що живуть за кордоном)
Чи вишні цвітуть не так само
В старому сільському саду,
Де вперше сказали Ви:«Мамо!»,
А згодом: «Я, рідна, іду»?
Незвідані далі, надії
Вас вабили довгим рублем.
А мама, втираючи вії,
Сказала: «Завжди тебе ждем».
Багато Далекому Сходу
Дітей віддали матері.
Час пив з них здоров’я і вроду...
А там, десь онуки росли…
Хоч діти щоліта – на море,
До мами: там знов свіжина!
І знову розлука… Не горе,
Та гірше хвороби вона.
Молилася Богу матуся:
- Спасибі за щастя дітей.
От тільки померти боюся
Без дотику рідних очей.
Чекала матуся, що діти
Ще трішечки коштів зберуть
Й повернуться зовсім. Пожити
Ще встигне із ними, мабуть…
Не встигла. Чужі поховали…
Знов квітне садок навесні,
А діти соромитись стали
Походження свого, рідні…
Зцуралися матері, мови,
Брат брата за віру ганьбить,
Бо має зі злота окови,
Навчився служити, тремтіть…
Брати мої милі! Знайомі!
Не треба за те нас клясти,
Що хочем у власному домі
Самі господарство вести.
А вам хай Господь помагає
Корінням врости в мерзлоту,
Що серце людське заміняє
На брилу важку золоту.
Щоденно молитву єдину
Повторюю: «Боже! Прости!
Вітчизну мою – Україну
Від власних дітей захисти».
Травень 2014 р.
Додав: Надежда (18.04.2015)
| Автор: © Наталія Погребняк
Розміщено на сторінці : Погребняк Наталія , Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1630 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Maksymovych : Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
"А риба сама скинула кості"
Ludmilka : Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!
Nemo : Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА