Збірка – промінь любові в життя прийде - чекаю я весну
в снігу остиг… зима заморозила нема повернення… чекаю я весну вона у хуртовинах затужила та вірую – в житті красу небес знайду краса весни – завжди в житті примхлива не маю спокою у своєму житті шукаю щастя я - маленьке , полохливе кудись втікає … вірю що знайду ! віддам усім, морози розморожу остигле серце запалю й піду я через біль … через своє «не можу» межі людської сили віднайду щоби дійти,все людям розповісти як без мети життя своє живуть нема квіток , бо не навчились цвисти збагнути не навчились правди суть… я знаю це…я можу все зробити я вмію це…хоча й не маю сил о люди ! з вами…тільки з вами жити я трішки серце людське зрозумів .=== остигнув слід , немає сил йти далі та треба йти без перемог і нагород часом в сльозах,із лихом у печалях… щоб лише жив у радості народ…. Середина лютого 2013
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
