Здавалося б , пройшли часи
Часи безвиході й печалю
Це 41- ї роки -
Роки війни , біди та жалю
Тепер лиш Гітлер у книжках
Та є ще ті, що памятають
Що то не казка, а життя прожите нима
Й добре знають про голод , муки про війну
Маленьких сиріт та хвороби
Як важно добивались ми ,
Всі незалежності й свободи
Здавалося б забуто все
Вже демократія гуляє
О Боже ! Я не вірю в це
Брат в брата долю забираэ
Чому так сталось поясніть –
Хто ворог був той друг завзятий
А хто ріднею був колись –
Той ворог став тепер заклятий
Тріпоче серце і болить
Як мати сива захлинає
Своїма слізьми бо вона ,
Синочка в землю проводжає
Як жінка, дівчина , сестра
Як діти плачуть бо не знають
За , що таке за гріх який ?
Життя від рідних забирають
Здавалося б пройшли роки
Ми мали б жити мирно й тихо
Та все чомусь самі собі
Шукають люди тільки лиха……..
Люди хочуть бути вислуханими , так багато є нас таких ... Зразу видно - писано щиро від душі !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
0
