Біда не приходить одна .
За нею в похід готується друга
А згодом лавина ціла
Ніби кожна у кожною подруга .
Зима приходить в серце
В сніги , хоче втоптати душу
В заметілі , готує кожне нове тіло
Морозом заморозити серце
І стерти все живе з землі .
Спочатку – холодніє тіло
Згодом душа брехнею обростає
Й страхом стає усе життя .
Дивиться – небо помарніло
Дощами землю з хмарок сіють
Вітри на землю людині втому
На людських черепах ;
Будує світ , й навіщо я питав –
Бо золото – це головне –
Так він сказав …
10.10.2015 8:26:52
-=-----------------------------
(тринадцята післямова)
Хіба ви варті щоб з вами дружили хоробрі і добрі ,
А може вам дружити з грішми і їм подібним .
Ви не герої , і цього не досить щоб далі жити ,
І може вам ще щось множити , та не творити
Бо з нічого й нічого вийде , глухі до поцілунків неба
Може таке вам життя … І це ваша потреба .
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 