Ср, 27.08.2025, 14:36
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [551]
Вірші про Україну [1502]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [438]
Вірші про кохання [3440]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [719]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [345]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4542]
Філософам [1318]
Громадянину [935]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

голодомор

Голодомор
Чи скам'яніла спить земля?
Затихли плач в ній і зітхання?
А білий саван вкрив поля,
Нелюдськи муки і благання?
А по хатах ходили пси
Сп'янілі холуї, солдати
І чорні дошки на стовпи
Чіпляли – над труною грати
Чи скам'яніле сонце спить?
Де ж срібний сміх, Різдво, ялинка?
Лиш сльози чорні, смерті мить
У рай летить життя пушинка
Тут, що не доля – тінь сліпа
Мов лобода зів'яла мати
Опухлі руки, біль німа –
Їм немовля не колихати
Бо їх мільйони, вмерзлих в лід,
Убитих голодом катами...
В Кремлі святковий небозвід
Червоні вина за столами
І кормчий шинку нарізав
Блаженно посміхався в вуса...
Тут зуби-зерна голод рвав
Щури смердючі тут спокуса
На попіл знищено припас
Збирали хліб – здирали шкіру
І комісар, і свинопас
Вели небіжчиків в могилу
Чи забуттям вже поросли
Хати, похрещені полином,
Під мулом висохлі ставки,
Садки змертвілі попід тином?
Все забувалось, люд простив?
Загоїли могили рану?
Очей не сниться чорнослив
І пам'ять – тісто із обману
А зараз що нас тягне вглиб?
Чи "геноцид" – то вперте слово?
По смітниках шукають хліб
Хто жебраками став раптово. 281115

Додав: май (29.11.2015) | Автор: © віталій
 
Розміщено на сторінці: Май, Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1503 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
virchi: Потужний вірш, неначе вигук-крик, про українську трагедію та силу. 

Ви вміло поєднали біль війни з незламністю духу. Ви підкреслили, що наша країна-Україна, н

virchi: Дякую за розуміння!  up

klavysjka: Щиро дякую!

virchi: Добрий день! 
Дякую за публікації віршів! 
Тільки прошу Вас ознайомитися з інформацією щодо      


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz