тендітне листя восени зітхає
прощальний вітер десь тепло несе
остання пісня соловя у гаю
надію в край чужий він понесе ...
на своїх крилах в невідомий простір
у своїх думах , віру у піснях ,
хтось на високому живе момості
дарує не любов , всім людям - страх .
я чую дивний спів -
надією співають ,
серед ворон
незграбно горобці -
й вони любов в
життя нам прикликають
і ніби кажуть -
живи ,надійся
ще прийде весна !
24.10.2015 8:22:16
-=----------------------------------
Дивлюсь на цікаву усмішку ночі
Дивлюся … Мабуть бачити хочу .
Вдалині щось говорять дерева
У траві мишка листям шепотить
І лише тіні з таємного мрева
І нелегка наступна ранкова мить .
Може ніч наді мною сміється
Може місяць об душу потреться
Тихо , боязко щось шелестить …
Куди мить ця , спитаю … біжить …
Важко недосконалістю слова передати досконалість природи , чи недосконалістю тіла , дорогоцінність душі . Спасибі за увагу
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
