"Зима, Майдан... зима"
Слоїться небо сіє манну
Та ж, цвіллю білою лягає
Два роки вийшло із Майдану
І у безодні марно тануть
Палають тихо свічечки
Серця ж бентежні охололи
Блакитно жовті стрічечки
В червоних квітах білі бджоли…
А де ж ті найманці-убивці –
Сидять по тюрмах у багні?
Злодійкуваті кровопивці –
Свої замолюють гріхи?
Де ті намісники від Бога
Що слали холуїв своїх
Щоб кров'ю юшило пороги
І щоб в бруківку вбили сміх?
Затаврували їх ганьбою,
За грати кинули в пітьму?
І прокляли на вік гурбою
Як біснувату ту чуму?
А з ними суддів прокурорів
І депутатів – славних Юд?
Всіх познімали, всіх "героїв"
І вимили із хати бруд?
Так де ж вони? В тартар летять? –
В новеньких кріслах всі сидять!
А де оті вояки честі,
Що їх долали, чом мовчать?
Вони у кріслах, всі, сердешні
Сидять, базікають, сидять..
Так хоч Європа стала ближче?
Сади країною цвітуть?
Життя знедолених все нижче…
І ці беруть. Беруть, беруть, беруть...
Палають тільки свічечки
Серця бентежні похололи
Блакитно жовті стрічечки
А над Майданом білі бджоли. 301115
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас