І як без статистики?
Позаростали стежки-доріжки.
Позаростали стежки-доріжки,
Там, де ходили милого ніжки.
Позаростали зіллям-травою,
Де ми любились, милий, з тобою.
Нам посміхались місяць і зорі,
Щиро вітали у рідному морі.
І нам здавалось: буде - навіки,
Повнитись будуть радістю ріки.
Та лиш ті, що «дарують свободу»,
Кинули в край чужого народу.
Месників куля вразила в груди –
Пісні твоєї більше не буде…
І всі доріжки позаростали,
І мої коси сивими стали.
А на могилі, в угорському краї,
Вітер про волю пісню співає.
І їх тополя віття схиляє,
Коренем тисне, серденько крає.
Згляньтеся, люди, будьте вже пильні,
Більше не множте купи могильні.
Додав: iakhnevich (27/01/16)
| Автор: © Галина Яхневич.
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
загрузка...
ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Інформації:
ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ :
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
загрузка...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА