Ідеш на прю...
Система непорушно
Стоїть на відгодованих слонах.
Паює лоти щирий сатана,
В кишені запихаючи подушне.
І зуби щирить на твоє лице,
Коли мигнеш йому перед очима...
А порожнеча повниться пустими
Надіями, забутими Творцем.
Пощо лишати воленьку рабам?
Пощо просити не грішити грішних?
Лиш серед ночі плачуться невтішні,
Лиш на світанні будиться ганьба...
Та хто їх бачить? Чує хто, крім них
Самих, самотніх у своїй недузі...
І тільки спалах на десятім крузі
Впече, можливо, вугликом вини...
Ідеш на прю...
Намарне кожний раз...
Слони жиріють, і сповна жиріє
Система непорушна.
Протидія
Поразкою виплачує аванс...
(23.10.15)
Ніщо намарне не відбувається на цій землі, бо що каже Біблія - без дозволу Бога і волос не впаде на твоїй голові... Все во власті Божій, а ми - виконавці Його волі.
Важкий шлях людства. Інколи задаюсь питанням: а яка кінцева мета? Щиро дякую Вам!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
