** "Стерв’ятники"
Тріпоче серце паперове
Від дріб'язкових і пустих бажань
Несе за вітром думку хвору
І метушливу купу мудрих знань
А були ж сили, повні вінця...
Нікчемні догнивають дні
Холодні очі, мов чужинців
В безславних виродків рідні
Злигались зграї і в облогу
Людей женуть скажені пси
Чи прокляті ведуть до Бога?
Зганяють бідних до пітьми!
В живе їх тіло, як у падло
Встромляють жадібно свій дзьоб
Грошей криваве простирадло
Вони собі постелять в гроб?
Якої віри й батьківщини?
У зрадників сліпа душа
Зростають пазурі ожини
Там де маєтків спить межа
Як за парканами глухими
Вони ховають в серці зло
За ними чорні серафими
Над ними ворона крило… 190216
Чується голос розпуки, кричить зболена душа, але так вічно не буде. Нехай святкує зло тепер, але всяке свято, і криваве в тому ж числі, закінчується. Прояснюється небо і сходить сонце волі і миру. Головне не піддаватись розчаруванню і страху, а йти сміливо вперед з піднятою головою.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
