"Втрачаю слова..."
♥ ♥ ♥ * * * Втрачаю слова. Тільки рими ще мостять гніздечка. Страшна німота, як огорне словесний туман. Та чим є ті рими?! Без образів – тільки вуздечки. Вони – голе гілля у кленів, де листя катма. Мої словенята – що пси на торішньому сіні. До рук не даються, не знаю: ключі чи мечі? Мої словеса – жовтий килим кленовий осінній... Милуйся, бери, шурхочи, тільки – о, не мовчи! Втрачаємо цінності – і пригасають начала. Невроджене слово... Мене воно перемовчало... ( © Любов СЕРДУНИЧ)
Додав: Lubavka (23.03.2016)
| Автор: © Любов СЕРДУНИЧ
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення Америки, яку Ви, як я зрозумів, так само страшенно, любите! ivanpetryshyn : Ой, не усі в Америці їдять "сміття"! virchi : Воістину Воскрес Христос!
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
1
Щасти Вам! 