Не обманюйтеся, любі.
Не обманюйтеся, любі.
Українці, ми ж із роду,
Пращура Яфета.
Дав Господь цьому народу
Волю, не тенета.
Всім народам дав їх землі,
Мову, Своє Слово
Та вродилися нікчемні –
Прийняли полову,
Що диявол щедро сіяв,
І зробив їм бога.
Він не Бог і не Месія,
А вража підлога.
І засліплені шукають
Духів свого Рода.
Б’ють поклони, прославляють
Всіх, лише не Бога,
Не Одного і Святого,
А усі стихії.
Духів предків виглядають,
Плюють на Месію.
Як же, браття мої милі,
Дались обманутись
Хитрій, лютій вражій силі,
Від Творця вернутись?
Відцуралися спасіння.
На хресті здобуте.
Враже сієте насіння,
А Боже – забуте…
Не обманюйтеся, любі.
Завше так не буде.
Йде Господь, труба вже трубить!
Схаменися, люде!
Додав: iakhnevich (26.03.2016)
| Автор: © Галина Яхневич
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА