Сурми Верховини
Ллється річка
Камені обмиває
Бойківське серце
За народ страждає
Верховина мати
Мене породила
Сорочку – вишиванку
Ще малюком оділа
Гори і полонини
Тумани покрили
Ялинки та смереки
Знов зазеленіли
Де стежки ходять
Гуцули стояли
За нашу Україну
Своє життя віддали
Неспокійна річка
Зовсім обміліла
Та ворожа куля
Знову засвистіла
У Карпатах сурми
Не вівці скликати
А хлопців до бою
Україну захищати
Ллється наша річка
Поміж берегами
Хоронити хлопців
Молодими стали
Не журись Країно
Не плач моя мати
Сонце вийде з під хмар
Ще будеш співати
Додав: nagornyjj (01.04.2016)
| Автор: © Володимир Михальнюк
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА