Сурми Верховини
Ллється річка
Камені обмиває
Бойківське серце
За народ страждає
Верховина мати
Мене породила
Сорочку – вишиванку
Ще малюком оділа
Гори і полонини
Тумани покрили
Ялинки та смереки
Знов зазеленіли
Де стежки ходять
Гуцули стояли
За нашу Україну
Своє життя віддали
Неспокійна річка
Зовсім обміліла
Та ворожа куля
Знову засвистіла
У Карпатах сурми
Не вівці скликати
А хлопців до бою
Україну захищати
Ллється наша річка
Поміж берегами
Хоронити хлопців
Молодими стали
Не журись Країно
Не плач моя мати
Сонце вийде з під хмар
Ще будеш співати
Додав: nagornyjj (01.04.2016)
| Автор: © Володимир Михальнюк
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ВолодимирК : Цікаво! А ось мій ШІ проілюстрував двовірш дещо інакше. На жаль, не знаю, як цю ілюстрацію прикріпити...
leskiv : Чудові образи. Вірш пронизаний любов"ю до матінки природи і її найчарівнішої пори року. осені.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА