Від дійсності аж кров у жилах стигне!.. І не живий, і наче не помер… А в теліку вітає всю країну, з реформами, розумний наш прем’єр.
У саму душу окуляром свердлить! У саме серце аргументом б’є! Слова злітають з вуст неначе перли, чіпляючись за вухо, за моє!
І розумію я, що буду жити краще так років через сорок – сорок п’ять! Потрібно лиш перетерпіть найважче – труси останні Родінє віддать!
І я, як патріот, іду в приймальню того, хто став спасителем для нас! Несу йому свої труси останні - за світло, воду, телефон, та газ!
- Візьміть труси, товаришу прем’єре! Наповніть ними бідний наш бюджет! І хай немає чим прикрити хера, зате в нас буде і тепло, і свєт! …………………………………………………………
Як радісно в такій країні жити, де козаки всі ходять голяка… Несіть труси прем’єру, сучі діти! Труси – не головне для козака!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1587 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас