Драма
Шум затих, а сцена світлом сяє,
В залі темно. Сходинки круті.
І ніхто ніколи не вгадає,
Що йому судилося в житті.
Підступа все ближче темінь зали.
Важко грати (Господи, спаси!).
Як багато ми віків благали:
Отче, чашу мимо пронеси!
Є ж у тебе кращі п’єси, Боже,
Де любов і зоряні світи!..
... Треба грати. Скиглити негоже.
Вік прожить – не поле перейти.
Згоден я з твоїм жорстоким планом
(Чи почуєш мОє каяття?):
Сценою іду – життєвим ланом –
Дограю своє людське життя.
Додав: ullad1 (23.05.2016)
| Автор: © Владислав Красса
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1109 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): драма
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА