Яке це щастя! Що й не передати! Усім своїм населенням сільським радіємо, що скоро в наші хати постукає «БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ»! Постукає, і скаже – до Європи ласкаво просимо, шановні козаки! І всі хохли, бандери, та укропи в ту ж мить купляти побіжать квитки! От тільки я не побіжу. У мене грошей не хвате і на пів квитка. Бо наверху, якесь теля скажене дере три шкури з мене, селюка. Яка вже там Європа… Залатати б усі дірки на штанях в котрий раз. Придбати б ліків, бо хворіє мати… Та заплатити за тепло, і газ. Спасибі, звісно, тим, хто відкриває нам вікна у безвізові краї. Мені лиш цього зараз не хватає, та ще – буханки хліба для сім’ї. Тому, звиняйте. Тільки до Парижу, можливо, трохи згодом загляну. Якщо від скрути дуба ще не вріжу. Чи від тарифів ніг не протяну.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
1
