Так і живу, як Він казав - «по-нОвому»… Із купою конституційних прав. Не пораюсь з бичками, та коровами… Усіх їх за борги попродавав. Та все ж живу… А от сусід мій, Гнатович, вже не живе… У тілі сотня дір… Його накрило мирною гранатою від тих, із ким надійний Мінський мир. Живу собі… Кую на цвинтар хрестики загиблим на Донбасі пацанам… Вони загинули за нас усіх по-чесному. Щоб «по-новОму» зажилося нам… Та як погляну я на те, що коїться, серед керманичів Вкраїни зокрема, то вже й не віриться, що ті загиблі воїни життя за нас віддАли недарма. Хіба ж є сенс, у їх великій місії?! Хіба ми гідні, що іще живі?! Якщо убивцям їхнім - по амністії, а ватажкам убивць – по булаві?! Напевно, ми не варті жертви їхньої, бо живемО неначе ті раби... …………………………………………………….. Кую хрести… А зі сторонки Східної везуть комбати квіти, і гроби…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
