Пт, 22.11.2024, 01:51
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Буде жити в віках Україна!

Наша Історія.

      Ще з радянських часів у Луганську стоїть величний пам’ятник К.Є.Ворошилову на коні (це той Ворошилов, який заявив: «Ми свідомо пішли на голод, тому що нам був потрібний хліб» і з ініціативи якого напередодні Другої світової війни було винищено 36 тисяч офіцерів Червоної армії) - (витяг з Інтернету)
 
      У грудні 2015 року у Луганську був поставлений пам’ятник вбивці народів -- Сталіну, за наказом якого було закатовано майже 2000000 українців – цвіт нації, 24000 поляків і інших національностей. Нинішні спадкоємці Сталіна погрожують народу розправою тому,  хто буде голосувати за Україну. Очевидно готують народу ще одне Рутченківське поле, що в Донецьку,  де таємно закопані в траншеях 50000 замордованих «ворогів» народу. На цьому полі виділено місце для побудови гаражів. Тепер, замість Меморіалів пам’яті, внуки без страху і совісті, побудували гаражі, і їздять по кістках замордованих дідів- прадідів на дорогих іномарках,  копають нові траншеї, продавжують справу своїх вождів. Ганьба людині!
 
Буде жити в віках Україна!
 
 Не заздри ніколи злодіям,

 Й тим, хто спотворює право,
 Не слідуй їх варварським діям –
 Впадуть, як скошені трави.
 
Горітимуть полум’ям злоби,
Їхні ще й ідоли з ними,
Бо Богом прокляті з утроби
Разом з ділами своїми.
 
Вони ж всі танцюють на грудях
Предків, недавно побитих.
І брешуть собаки на людях,
Прагнуть лиш кров людську пити.
 
І знову копають траншеї.
Прямо таки, – серед днини,
Щоб вкинути люд свій до неї,
І танцювати на спині.
 
Понищені будуть всі вбивці,
Боввани їх і нацисти,
Диявольські слуги – «мисливці»,
Згинуть їх мрії нечисті.
 
І злом не гордися, нещасний, –
Твориш по волі чужого.
Світильник твій раптом погасне
Буде – не треба нічого.
 
Вже Сталін і Ленін не встануть.
Їх духи зла – направляють,
І хижими птахами смерті
Знову над світом літають.
 
Іржавіють крила залізні,
Сипляться  долі, мов порох.
Тьмяніють їх погляди грізні –
Ленінсько-Сталінські. Морок.   
 
Покайтеся, вбивці народів,
Часу нема – лиш хвилина!
Зогнили давно, хто вас зводив, –
Вбивці, у крові  людина.
 
Не згине моя Україна!
Мир їй і радість від Бога!
Щезне лихе все, зміїне –
В нього проклята дорога.

       Після злочину, тепер живе четверте людське покоління, але сатана кинув їх знову у спокусу і злочин, піднявши вбивчий радянський дух, щоб прокляття продовжувалось далі. Через Вселенський Закон Божий Господь попереджує: Не поклонись ідолам; Я – Господь Бог і іншого нема; Не вбивай; Не лжесвідчи – не бреши; Не пожадай чужого нічого; Шануй батька і матір і діда і всіх – люби ближнього, як самого себе. Люби себе і своїх дітей, внуків і правнуків, щоб не вводити їх під прокляття.

 
Я тебе не суджу, зазомбований брате.
Я сумую у серці моїм і кричу,
Щоб проснувся і міг розпізнати,
Й не пустити у дім саранчу.
 
Пожере вона все, що побачить,
Не залишить нічого тобі.
Абсолютно для неї не значить:
Будеш в радості ти, чи в журбі.
 
Подивись на Сірійські пустелі,
Що лягли на квітучих містах.
І закрий свої двері в оселі –
Розберись: хто твій брат, а хто – враг.


Додав: iakhnevich (31.07.2016) | Автор: © Галина Яхневич
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші, Вірші про військових, армію, Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2758 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Asedo1949 • 14:51, 01.08.2016 [Лінк на твір]
Нам дійсно не треба сліпо довіряти кожному подорожньому, хоч ми нація дуже милосердних людей, що поділиться останньою сорочкою, але це на руку якраз тим, що бажають відібрати цю сорочку. Цікаві історичні події.
avatar
0
2 iakhnevich • 21:38, 01.08.2016 [Лінк на твір]
Я не знаю, як кого, а мене це дуже потрясло. Дякую вам за розуміння.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz