На Донбасі вовки зуби заточили,
Вони бідні від жалю там завили:
«В Києві вовків зайці убивають,
І на палю їх саджають,
На деревах шкіру з них здирають,
І живцем Їдять і розпинають,
Ой горе, горе вам Донбас,
Бо зайці їдуть сюди до вас.
Треба владу нам надати,
Щоб вас від зайців захищати,
Бо зайці жалю не мають,
І всіх живцем тут закопають».
По слуху владу їм дали, І вовки тут і там гули.
Веселий регіт і вовчий сміх,
Підряд почали їсти всіх.
Велика бійня почалась,
І нескінченна ця напасть,
Хто шукає правду у вовків,
Тому не зберегтись від їх зубів.
Гарно вовки так співають, Коли хочуть їсти.
Та коли на трон сідають,
То немає що іншим гризти.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас