Сб, 02.11.2024, 23:40
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1046]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3381]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [312]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4482]
Філософам [1308]
Громадянину [906]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Байка про пекло

БАЙКА ПРО ПЕКЛО

Син України, праведник Петро,
Помер достойно, як і подобає!
Людині, що в житті несла добро
І слово гріх не знала і не знає!
Петра сховали на високій кручі,
Щоб ближче був до Бога правдолюбець!
Петро в раю мав бути неминуче,
На небі представляти український тризубець!
Як мало бути - до раю і потрапив,
Оговтався від смерті, зміцнів і звеселів!
Ніхто, нікуди там Петра не квапив,
Ніхто не вимагав ніяких векселів!
Живе Петро в раю і горя там не знає,
Їсть райські яблука і рано, і в обід!
Сам Бог Петра щодня, з повагою вітає,
Там вітер теплий віє - на Захід і на Схід!
Вже через рік Петру - життя таке набридло,
Занудився Петро, по раю сумно ходить!
До чортиків йому в раю все остогидло,
Вночі і вдень собі - він місця не знаходить!
Аж якось Бог поблизу – на колісниці їхав,
Петро його побачив, до Божих ніг припав!
Помилуй мене Боже, я майже з глузду з'їхав,
Адже, що в рáю нудно, не відав я, не знав!
То ж прояви до мене свою безмежну милість,
Та дай мені нагоду у пеклі побувати!
Прошу тебе я Боже – надай мені можливість,
Очима і руками - рай з пеклом порівняти!
Простішої задачі, Петро, немає в світі,
Сідай зі мною поруч, поїхали дивитись!
Якраз котли з смолою у пеклі розігріті,
І грішники у чанах вже почали варитись!
Враз Божа колісниця зненацька зупинилась,
А справа завиднілась залізна огорожа!
Тяжка, іржава брама зі скрипом відчинилась,
І в отворі з'явилась страшна чортяча рожа!
Ви, що до нас? Заходьте - погрозливо біс мовив,
Що українця треба у пеклі розмістити?
Хохлам я ще ніколи у цьому не відмовив!
Мені велика радість - їх у смолі варити!
Петро зайшов до пекла і майже знепритомнів,
Перед його очима страхíтлива картина!
Із списами – десятки чортячих легіонів,
Шибениця там зліва, а справа – гільотина!
А ось по центру, прямо – палає три багаття,
Над кожним з них по чану з киплячою смолою!
І грішники в тих чанах киплять неначе шмаття,
По пояс хто, по плечі, а треті – з головою!
Від жаху та від болю нещасні шаленіють,
Ревуть, як дикі звірі, кричать неначе діти!
Чорти ж навколо чанів ще більше скаженіють,
Не можуть не знущатись, не хочуть так сидіти!
Видовища такого Петро в житті не бачив,
Від жалю до нещасних він голосно заплакав!
Але крізь сльози гіркі наш праведник побачив,
Неначе грішник з чану із чортом забалакав!
А ще Петро побачив, що чан цей відрізнявся,
Чорти в три ряди пильно його охороняють!
І, як тільки грішник над казаном піднявся,
То біси його списами на місце заганяють!
А біля чану другого - поблизу бачиться корчма,
І грішники, як мак у пиріжок насипаний!
А от чортів із списами – чортма,
Один лиш в охороні - нікчемний та задрипаний!
На перші казани - не схожий третій чан,
Ні, грішників багато там вариться в смолі!
Але без охорони бісів - той булькає казан,
Лиш боротьба страшна та лемент у котлі!
Петро звернувсь до Бога з запитанням,
Мій любий Боже, проясни картину!
Ласкавим будь, задовольни прохання,
Та розум просвітли твоєму праведному сину!
Чому на чані першому - чортів, як бліх в собаки,
На другому - один і той неначе п'яний?
А біля третього нема й одного вовкулаки,
Та гуркіт там, як бій - військово-повітряний!
Бог сумно мовив - поясню Петро,
У першому котлі киплять в смолі євреї!
Ці люди роблять один одному добро,
Тому для них завжди - всі Божі привілеї!
Як тільки комусь з них із чану вилізти вдається,
Він помирає, але тягне за собою всіх!
У них де тонко - ніколи там не рветься,
У них один за одного, тому завжди успіх!
Та, як і у всіх - в них грішників багато
І мусять всі кипіти по Божому закону!
Але чортам із ними справлятись важкувато,
Тому така надійна, чисельна охорона!
А в чані другому - киплять лиш росіяни,
Все з ними просто, нема в чортів проблем!
Там майже всі на дні, там п'яні громадяни,
Для них корчма, що поряд – російський Віфлеєм!
Таке буває рідко, але таки буває,
Як тільки комусь вдасться покинути котел!
То це не з пекла втеча і кожний біс це знає!
Втікач себе на волі поводить, як осел!
Він волю відсвяткує, тут поряд у пивній,
Його до друзів знову потягне у казан!
Яка різниця п'яному – смола це, або гній,
А чорт підправив списом - варися бусурман!
У третьому котлі не все так однозначно,
Там варяться в смолі нещасні українці!
Та заглядати в цей котел - цікавим необачно,
Не грішники там варяться, а начебто злочинці!
В жахливих муках страдники – не вибрати слова,
Над бульками смоли - поверх здіймають руки!
Як тільки над смолою - піднялась голова,
Ковток повітря хапнула і вниз, як каменюка!
Бог в розпачі глибокому продовжив монолог,
Чому ж за край котла не схопиться рука?
Чому не відпускає – цей бісівський острог,
І доля у хохлів – чому така тяжка?
Причина в тому, що в котлі з смолою,
Нема підтримки нікому, ні від кого!
А ті хто поряд - із заздрістю гнилою,
На дно щасливчика – усі тягнуть за ноги!
Тому і охорона для чану не потрібна,
Без бісів українці один одного душать!
Тому і правда їхня - у світі дуже дрібна,
Тому їх всі принижують і долю їхню рушать!
О, Боже мій, помилуй – Петро заплакав знову,
Невже все безнадійно і так безповоротно?
Допоможи нам долю побудувати нову,
І щастя українцям пошли невідворотно!
Сказав Господь суворо - я людям дав свободу,
Я всіх люблю безмежно, адже ви мої діти!
Але не дав я волі ні жодному народу,
Порушувати Божі, священні заповіти!
Не вбий і не вкради, не свідкуй неправдиво,
Полюби ближнього свого, як самого себе!
Брехні не допускай, не гнівайся сварливо,
Роби так, щоб у світі любили всі тебе!
Роби так, як ти хочеш, щоб і тобі робили,
Жадобу і ненависть із серця прожени!
Твори добро і правду до самої могили,
Тоді і не потрапиш в пекельні казани!
А ще допоможи нещасному, що поряд,
Шматком останнім із бідним поділись!
Хай радісним завжди твій буде погляд,
Знай, що до раю добрі, до Бога вознеслись!
Я, браття усім серцем приєднуюсь до Бога,
Я всіх вас закликаю любіть один одного!
Адже в життя щасливе веде одна дорога,
А чан без охорони – це нам предосторога!
Давайте зло забудемо, візьмемося за руки,
Давайте попрямуємо до Божої дороги!
Давайте гуртом вирвемось з смоляної багнюки,
Не будемо тягнути один одного за ноги!
Я вірю в те безмежно, що Бог нам допоможе,
Адже всі українці хороші, добрі люди!
Я вірю наша правда всіх бісів переможе,
І волю ми вдихнемо на повні, вільні груди!
Байка ця - не вся правдива,
Але в ній живе натяк!
Станьмо в коло українці,
Не здолати нас ніяк!!!
Якщо будемо триматись за руки,
Не поставити нас на коліна!
Не страшні нам гармати-базуки,
Ми дійдемо гуртом до Берліна!
На майдані, як будемо разом,
Не здолає нас кривда в житті!
Нас не вбити злодійським наказом,
Не розп'ясти нас на хресті!

4 серпня 2014 р. Григорій Трудний.

Додав: Gtrudny (06.11.2016) | Автор: © Григорій Трудний
 
Розміщено на сторінці: Байка, Трудний Григорій, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2647 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Asedo1949 • 17:20, 07.11.2016 [Лінк на твір]
"Байка ця - не вся правдива,"
Але розуму і дива в ній по вінця,
І для нас у ній пожива.
Українцю! Не вдавайся до чужинця,
Бо в самого сил в достатку...
avatar
0
2 allagrabinska • 16:18, 09.11.2016 [Лінк на твір]
"Байка ця - не вся правдива,
Але в ній живе натяк!
Станьмо в коло українці,
Не здолати нас ніяк" - Правда!!!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz