Немов весна А щось холодно в душах І ніби віє смерть Від царських слів ; Ми мусимо Чи ми не мусим… Збиратись серед снів Щоб далі спати як раби , Чи будувати храм життя А смерть лиш пильнувати - Зіницею в очах І слухом чути - Як раб ідолоклонно Тужить За минулим… --12—04—2014—08—40—24--
Кожна людина, не тільки раб, тужить за минулим, бо там все таке рідне і зрозуміле. Сама людина, в молодості, яку частіше всього і згадують, була здоровою, сповнена сил і захвату, і бачила все в своїх "окулярах"(рожевих), і тому завтрашній день її не лякав, а з роками, кудись все дівається і залишається один оголений нерв, який відчуває погодні коливання, а тут ще й така нерозбериха.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
