Бракує слів
Який бардак!- пробачте, слів не стану підбирати.
Не шини тут потрібні – автомати,
Щоб всіх цих гнид зничтожити нараз.
Терпіння геть урвалось у народу…
Вже котрий раз ми продали свободу
Й обманулись знову котрий раз.
Чи може ми обманюватись раді?
Чи може нам так затишно в ярмі,
Дивитися, як гниди в шоколаді
Купаються, а ми – хіба в багні?
Зате щодня з шматком черствого хліба…
Знов на чужинців надягнули німби,
Бач, нам своїх забракло ватажків.
Немов без них не вдержати свободи,
Для нас вони, як тичка для городу…
Напевно вічно дух в нас тільки тлів…
Та хай їм грець!- забракло більше слів!