Пт, 22.11.2024, 09:53
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

ВІЙНА І МИР


Ну, що в нас за життя?
То смертний бій,
То тиша,
Даремно в ньому нам
Очикувати див....
У перших лавах був,
Та Бог його полишив -
Бо на війні вцілів,
А мир його добив.


Дивлюсь,.. а навкруги
Зимове кладовище.
Тріпочуть ледь стрічки,
І шурхотять вінки...
Не полюбляв брехні,
Мав правду за найвище
І їй назустріч йшов
Без стежок,  напрямки.


Найкращим був? Навряд,
Зате не був найгіршим.
Сміливість - ось і весь
Солдатський оберіг.
Поранений та все ж
Із Іловайську вийшов,
Палав по шпиталях,
Та не позбувся ніг.


... З найперших літ своїх
Зростав у дитбудинку -
Чи батько дьору дав,
Чи мати запила...
При ньому хрестик був,
Загорнутий в хустинку...
Ніхто не міг сказать,
З якого він села.


Із миски сьорбав борщ,
Ковтав ковалки каші,
Глевкий сирітський хліб,
Та він йому радів.
На непривітний світ
Дививсь вовчиськом завше.
Та лити сліз з очей
Ізмалку не хотів.


У бійках вправним був,
А з ніг коли збивали,
Ставав на повний зріст
Під чийсь важкий удар.
За це його усі
В будинку поважали
Завжди на вістрі був
Хлоп'ячих справ і свар.


Та ось гіркі роки
Полишились позаду,
У армії служив,
В майстернях працював...
Край рідний захищать
На схід поїхав радо -
Безпечних теплих місць
Для себе не шукав.


Його худе плече
Було для всіх надійним,
Тремтів від жаху? Так,
Та розум не втрачав,
І марив тільки тим -
... Як  відгрімлять всі війни,
Щоб кожен на землі
Близьких і рідних мав...


Півроку він палав,
Півроку лікувався
І ось таки настав
Давно жаданий день -
Шпиталь покинув він,
Та як не намагався,
Потрібним все ж не став
У мирі для людей.


Кульгавому, йому
У місці відмовляли -
Обуглені в війні
Потрібні не були,
Як інвалід, то всі
Дівчата обминали...
Сам не помітив, як
Похмурим став і злим.


Яка вона була
Страшна остання бійка,
Які його слова
П'яндижок допікли...
До моргу відвезли,
Шукали, хто він звідки,
Та жодного з близьких
І рідних не знайшли.


... Стою, а навкруги
Зимове кладовище.
Тріпочуть ледь стрічки,
І шурхотять вінки.
Нічого за життя
Не дарував всевишній,
Ніхто у смертний час
Не простягнув руки.


Над пагорбком землі
Зависла мертва тиша
Зимовий вітер дме,
Мов поминальний спів
У перших лавах був,
Та Бог його полишив -
Бо на війні вцілів,
А мир його добив


10-23.12.2016


 

Додав: вершник (23.12.2016) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2761 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Asedo1949 • 14:47, 23.12.2016 [Лінк на твір]
Чому Ви думаєте, що "Бог його полишив", якраз навпаки, Бог його забрав, бо він не зміг знайти своєї ніші в цьому житті. Уб'є і покалічить ще багато людей ця не признана війна, поки "сильні світу сього" розмірковують що робити...
avatar
0
2 kraynyuk46 • 21:57, 23.12.2016 [Лінк на твір]
Читала, а по шкірі - мороз. Жах який! А, таки, правда. Приходять з війни бійці і не знають, куди себе подіти. Бо їх навчили тільки вбивати... 
Дякую за такий сильний і болючий вірш! Хай щастить!
 
avatar
0
3 Pylyp • 21:10, 25.12.2016 [Лінк на твір]
Знімаю капелюха перед ЛГ і автором!
Сильно, пане Юрію!
avatar
0
4 miknech • 23:45, 26.12.2016 [Лінк на твір]
Сильно. Навіть дуже сильно.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz