Хто б міг подумати на Україні,
основу українства, працьовитих, щирих і беззахистних селян
з лиця землі стирають нині,
а на подвір'ях, замість квітів, росте бур'ян.
На цвинтарях хрести, хрести, хрести
стоять німотними рядами.
Ох, Господи прости!
То хто ж так нині править нами?
Чому так швидко обросли панами,
що заграбастали всю землю, ріки і озера?
Чому у нас сотнями й тисячами
зникають із землі красиві українські села?
А з кожного екрана гвалт, шум,
"Рятуємо село, рятуємо село,
ідіть сюди, ідть туди" і знову тихо.
Лише німотними рядами ростуть хрести
Немов після дощу рясні гриби.
В залі у Верховній раді
задуманий нардеп стоїть, зіпершися на вила.
Таких корів, що йшли по Києву, як на параді
вже нікому доїть та і не сила.
Мабуть нам треба їх віддати для громади.
Так у громади уже ні ферм ні шкіл,
не буде скоро і сільради.
Все реформовано на лад заморський,
чи то німецький чи угорський.
Від тих розмов й обіцянок пустих
все більше й більше на Україна лих.
А що ж для діток?
А для діток у садочку, що б не плакали в куточку,
недовго будем думать та гадать, замість молока
гопки, гопки, вшкварим хлопці гопака.
Отак і будем жить, не плакать і нетужить.
Так може краще послухатись Тараса,
що радить нам громадою обух сталить
та добре вигострить сокиру
і, помолившись, після Спаса
заходиться панів учить, чужинців і своїх
щоб не гризли Україну.
Напевно так воно і стане
Зневіри й гніву аж кипить.
Родить лиш треба українця-отамана
щоб вів і вчив по правді жить.
Ох, Господи прости! За що караєш Україну?
У всі віки, у всі часи не може вільно розцвісти
невже безслідно так і згине?
А на землі, на нашій праведній і грішній,
замість селян одні хрести, одні хрести
та ще бур'ян.
| 
та
у Вас 
0