Ура Ура! Нарешті від заходу до сходу
Велика радість у нашого народу.
Емоції вирують, плещуть у долоні,
Навіть зриваються овації,
бо прочитали нардепів Е-декларації.
Несподівано усі здивовано узнали
кого до влади обирали.
Якщо по правді, то й ми великі барани й овечки,
що продали бездумно голоси за кіло гречки.
Але віднині за кіло гречки голос? Дудки.
Не ті в нас будуть оборудки.
Тепер, народе, не зівай, проси за голос каравай,
вино, горілку, мед, ковбаси.
А на десерт ще й ананаси.
Нехай, жируючи, панують та ще й земелькою торгують.
Іронія? Звичайно.
Якщо ж на справи приидивитьсь зірко,
то на душі стає занадто гірко.
Невже батьки, діди на фронті
гарячу кров безвинно проливали,
щоб ми землею торгували?
Запам'ятайте, вражі діти, народні депутати,
Україна - це наша з вами рідна Мати,
а Матір'ю не можна торгувати!
Що ж ми залишим дітям та онукам?
Аж серце в грудях гучно стука
від думки, що ведуть нас у безодню.
Отож за правду, землю, гідність
ми положим на вівтар
ще не одну Небесну сотню.
Бо ще не вмерла Україна
і прийде час - наш лютий ворог згине.
При умові, що Народ це одне ціле і єдине.
І на останок. Може, хлопці, хвате грабувати.
Пора грабоване на благо людям все віддати.
Das ist fantastisch, сказали б німці.
Що віддадуть грабоване не вірять і пересічні українці.
| 
та
у Вас 
0
