Нд, 15.06.2025, 16:37
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Донбас

Кому повинен належати Донбас?
Питаю я себе, питаю, звісно, вас.
Питання риторичне? Напевно ні
Бо люди на Донбасі гинуть на війні.

В далекій другій світовій за Донбас боровся і загинув батько.
У шахті на Донбасі віддавило руку дядьку.
У п'ятдесятому, коли я ще лиш сперся на поріг
Мій старший брат Григорій кістьми поліг.
Там працював і другий брат Микола, сусід Свирид.

До шахт, що на Донбасі, з нашого села
широка стежка втоптана лягла.
А скільки горя, материнських та дитячих сліз
відбудований Донбас в село приніс.

А де захарченки, плотницькі з плутіним були
коли сини Вітчизни життя своє за вугілля віддали?
Чи бачили вони хоч раз,
як, "воронки" збирали хлопців по українських селах
і, лякаючи в'язницею, везли у ФЗУ та на Донбас.
Ото було на Україні життя веселе.

Мій рід лиш часточка маленька великого народу,
а він, народ, ці шахти піднімав з руїн
і недавав на пустку і занепад свою згоду.
То ж забирайся, "старший брате", під три чорти,
Війська і сепаратистів із собою забери.
Бо буде рід ваш проклятий до сьомого коліна,
і слава про вас як про агресорів і вбивць повік не згине.
А ми самі розберемося кого рядить, кого судить
і як нам далі в країні жить.

Поневолі думка закрадається,
що хтось жорстоко з нами грається.
Натравлює один на одного народи,
щоб не було між ними миру й згоди.

Люди! Схаменіться. За землю та багатство не гризіться.
Закон природи справедливий один для всіх,
його ні вирубать ні стерти.
Наприкінці життя усім усім
відміряють по два квадратних метри.

Не будем більше товкти у ступі воду.
Питаю ще раз себе і вас.
Кому повинен належати Донбас?
Вірно. Україні, українському народу.































 

Додав: ПЕРЕМОГА (30.01.2017) | Автор: © Євген
 
Розміщено на сторінці: ПЕРЕМОГА, Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2272 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
0
1 ruhlyvy • 13:12, 31.01.2017 [Лінк на твір]
respect


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz