Люблю вставати рано-рано
коли ще темінь ніч снує.
Напитись молока-туману,
щось таємниче в ньому є.
Уже стомились світить зорі,
ще спить сповитая земля.
Червоний місяць у дозорі
заповнив сріблом всі поля.
Ранкова тиша. Все завмерло,
ледь-ледь світліється на сході.
Росу ще сонечко не стерло
і вітерець ще не в поході.
Ще зачаровані стоять дерева,
шепочуть казку в тіснім колі.
Лиш перепілка в житах червневих,
час від часу підпадьомкає у полі.
В світанковім небі клекіт журавлиний,
бентежить душу, манить в далину.
І я б за ними з радістю полинув,
коли б мав крила, а не спину гнув.
На цій землі, що потом рясно вкрита.
"Червоний місяць"... чому він червоний? Певно крові десь вкраінськоі напивсь, І тепер п'яний, хворий, нездоровий... Ви пробачте...., що я так без причини причепивсь....
Вірш хороший,дуже мені сподобався.......
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
